Круглий стіл у Медіа-центрі ГДІП «Чого слід очікувати Україні від Брюсельського саміту НАТО-2018»

3 липня у Медіа-центрі Генеральної дирекції з обслуговування іноземних представництв відбувся круглий стіл на тему: «Чого слід очікувати Україні від Брюсельського саміту НАТО-2018» присвячений Брюсельському саміту, що відбудеться 11-12 липня.

 

Серед запрошених гостей були Олексій Генчев – керівник Управління з питань співробітництва з НАТО Урядового офісу з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів України; Валерій Кравченко – старший науковий співробітник відділу проблем зовнішньої політики та міжнародної безпеки НІСД; Віталій Мартинюк – директор міжнародних програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ»; Микола Сунгуровський – директор військових програм Українського центру економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова; Григорій Перепелиця – політолог, конфліктолог-міжнародник, директор Інституту зовнішньополітичних досліджень.

Обговорення теми круглого столу розпочалося зі вступного слова пана Григорія Перепелиці, що привітав спікерів та гостей заходу.

Варто зазначити, що формат зустрічі передбачав не тільки виступи гостей, а й вільне обговорення наступних питань: порядок денний Брюссельського саміту НАТО; чи зможе НАТО адаптуватися до нових умов та загроз багатополюсного світу; чи зможе НАТО знайти адекватну відповідь на російську загрозу; чи буде Україна в порядку денному саміту НАТО у Брюсселі; з чим поїде українська делегація на саміт НАТО-2018 і які рішення від нього очікує; життя і (не) безпека після Брюсельського саміту НАТО.

Керівник Управління з питань співробітництва з НАТО Урядового офісу з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів України Олексій Генчев подякував Інституту зовнішньополітичних досліджень та Генеральній дирекції з обслуговування іноземних представництв за постійну підтримку та пильну увагу до євроінтеграційних процесів в Україні. Також пан Генчев підкреслив, що позитивним очікуванням України від саміту НАТО є прийняття підсумкової заяви, де члени Альянсу підтвердять декларацію Бухарестського саміту 2008 року про те, що Україна стане членом НАТО. «Для України безумовним сигналом, позитивним очікуванням має стати заява зі сторони НАТО щодо підтвердження декларації Бухарестського саміту 2008 року про те, що Україна буде членом альянсу. Це те – що ми мали отримати та реалізовувати протягом останніх 10 років», – сказав він.

Він вказав на те, що через позицію Угорщини не відбудеться засідання Комісії Україна-НАТО на вищому рівні і тому не всі очікування будуть реалізовані: «Очікувалося, що буде проводиться засідання Комісії Україна-НАТО на вищому рівні, на рівні глав держав та урядів Альянсу, але є питання консенсусу прийняття рішення в НАТО. І цим скористалися дуже успішно наші сусіди з Угорщини, які блокували усі рішення щодо засідань, не лише Комісії Україна-НАТО у Брюсселі, але також і на рівні міністрів закордонних справ та міністрів оборони».

Директор міжнародних програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Віталій Мартинюк зазначив, що Україні варто звернути увагу на те, що «…Альянс постійно наголошує, що реформи мають стосуватися не лише військового комплексу, а й всього сектору, що стосується безпеки». Також пан експерт проаналізував Закон про Національну безпеку та зміст річної національної програми.

Старший науковий співробітник відділу проблем зовнішньої політики та міжнародної безпеки НІСД Валерій Кравченко висловив думку, що саміт мав би стати доленосним, але навряд чи це станеться. Як доказ, він проаналізував порядок денний запланованого саміту та виокремив два шляхи розвитку світових подій. «Перший шлях – це «bridge» («міст») до Росії використовуючи Україну та нехтуючи нашими інтересами. Другий – це будівництво «стіни», проти того, що відбувається там у Росії. І головною ланкою цього будівництва стануть події на Донбасі».

Директор військових програм Українського центру економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова Микола Сунгуровський охарактеризував питання адаптації НАТО до нових умов (мова йде про нові умови реагування на процес ескалації) та закликав звернути увагу на те, що Брюсельський саміт стане доленосним моментом в історії, тому «…ми маємо виступити з розумними цілями».

Політолог, конфліктолог-міжнародник, директор Інституту зовнішньополітичних досліджень Григорій Перепелиця підсумовуючи обговорення круглого столу виокремив наступні тези: відбувається зміна геополітичної системи та трансформація системи міжнародних відносин, що переходить з глобального на регіональний рівень, і переформатування геополітичного ландшафту Європи та її кордонів; змінюються пріоритети з «м’яких» на оборонні; не варто, у перспективу членства у НАТО намагатися втиснути реформування країни.

До заходу долучилися представники посольств Соціалістичної Республіки В’єтнам, Королівства Данія, Республіки Корея, Республіки Казахстан, Королівства Марокко, Королівства Нідерланди, Сполучених Штатів Америки; студенти історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, експерти, журналісти.

Завершилася зустріч питаннями та коментарями від аудиторії.

 

Вислітлення у ЗМІ:

Телеканал Zik

https://zik.ua/news/2018/07/03/martynyuk_ukraina_mozhe_otrymaty_pdch_v_nato_pislya_gruzii_1358565

Правда ТУТ

http://pravdatut.ua/news/yens-stoltenberg-zaprosyv-petra-poroshenka-vzyaty-uchast-u-samiti-nato

Укрінформ

https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/2491817-ukraina-ocikue-vid-samitu-nato-pidtverdzenna-perspektivi-clenstva.html 

INTV

http://intvua.com/news/politics/1530624102-chi-pidtverdit-bryussel-nastupnogo-tizhnya-evroatlantichni.html

http://intvua.com/news/politics/1530627232-ukrayini-slid-divitisya-yakimi-budut-standarti-nato-u-perspektivi-.html