У середу, 15 квітня 2026 року, у приміщенні Медіацентру ДП «ГДІП» відбувся круглий стіл на тему: «Ескалація протистояння: світ на порозі Третьої світової війни. Які можливі наслідки?».

Захід організувала Українська академія геополітики та геостратегії за організаційного сприяння ДП «Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв».

Модерував подію доктор історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту політичних та етносоціальних досліджень імені І.Ф. Кураса НАН України, президент Української академії геополітики та геостратегії Павло Гай-Нижник.

Спікерами заходу стали доктор економічних наук, ректор Міжнародного інституту бізнесу, заступник Міністра фінансів України (2009–2010 рр.), академік Української академії геополітики та геостратегії, заступник голови Національного банку України (1991–1992; 2005–2009 рр.), автор книги Олександр Савченко та Міністр закордонних справ України (2007–2009 рр.), Надзвичайний і Повноважний Посол, керівник Центру дослідження росії, академік Української академії геополітики та геостратегії Володимир Огризко.

У межах заходу відбулася презентація англомовної книги Олександра Савченка «Escalation. Battle of Presidents».

Автор книги розповів про передумови створення презентованого видання, ідею книги та прагнення художньо осмислити фундаментальні політичні, історичні й цивілізаційні процеси, що визначають долю України та її протистояння з росією. Олександр Савченко пояснив, що через сюжет, що поєднує елементи політичної аналітики й художньої фантастики для глибшого осмислення сучасних викликів, із можливим завершенням війни, внутрішніми трансформаціями в росії та боротьбою за владу в Україні намагався донести власне бачення причин тривалих невдач, ролі історичної пам’яті та загроз зовнішнього впливу. Окрему увагу Олександр Савченко надав питанням ідентичності, мови, впливу ідеологій і цивілізаційного вибору та наголосив на важливості формування спільного бачення минулого і майбутнього:

«Головна ідея книги полягає у спробі чесно і без прикрас показати що таке Україна, чому нас переслідують невдачі понад 1000 років, і що на нас чекає після закінчення війни. І ми не можемо відповісти на ці питання без відповіді: “А що таке власне Росія та російський глибинний народ?”. […] Правильна ідея така, і це нам треба вбивати в голови глибинного російського народу і її еліти, що насправді ви, росіяни, пішли не з давньої Русі. Це наша історія, прадержава. Ви, росіяни, походите з набагато більш могутньої і величавої країни, а саме Монгольської імперії. Вони про це просто не знають, а їм треба в голови вбити. Тому що я впевнений, що країна, яка не має спільного бачення минулого, не зможе зробити спільне бачення майбутнього».

Володимир Огризко так само відзначив професійний шлях автора як економіста і водночас його талант письменника, підкресливши, що книга у художній формі порушує важливі політичні й суспільні теми:

«Щодо України, у книзі є важливі ідеї про її майбутнє. Зокрема, формула: “Українці, збагачуйтеся”. Бо бідна людина думає лише про виживання, а не про розвиток. Справжнє суспільство майбутнього — це суспільство вільних, незалежних і мислячих людей. У книзі багато цікавих ідей — і про мову, і про соціальну систему, і про розвиток держави. Тому я щиро раджу її прочитати, а головне — замислитися. Розумні люди відрізняються тим, що думають, аналізують і роблять висновки».

Дипломат також поділився власним баченням майбутнього росії, висловивши переконання, що вона перебуває на завершальному етапі свого існування й може розпастися під впливом внутрішніх і зовнішніх чинників подібно до СРСР. Він наголосив, що зникнення такої держави як глобальної загрози було б позитивним для світу.

Після презентації видання гості події перейшли до обговорення концептуальних питань круглого столу, серед яких: можливі політичні та фінансово-економічні наслідки ескалації світового протистояння; як ескалація світового протистояння позначається на перерозподілі енергетичних запасів і впливів; наслідки для національної безпеки України та способи вирішення.

У вступному слові до круглого столу Павло Гай-Нижник звернув увагу на загострення ситуації на Близькому Сході, зокрема на ризики для ринку нафти й газу та морських перевезень, і порушив питання можливих змін у глобальній фінансовій системі. Модератор події зазначив, що частину розрахунків за нафту вже здійснюють юанями, що може підірвати довіру до нафтодолара, а також зауважив невизначеність щодо майбутніх цін на паливо та їхнього впливу на світовий економічний баланс.

Олександр Савченко проаналізував глобальну економічну ситуацію крізь призму воєн і політичних рішень, стверджуючи, що економіка нині стала заручницею політики. Експерт висловив думку про неформальне сприяння дій США на користь росії, зокрема через політичні кроки, які підвищили ціни на нафту й дали росії змогу отримати додаткові доходи для ведення війни. Також спікер акцентував на тому, що війни руйнують світову торгівлю і найбільше шкодять Китаю, який втрачає економічні вигоди. Олександр Савченко також актуалізував теми нестабільності долара, змін у глобальних енергетичних ринках і ризиків посилення Ірану, наголошуючи, що сучасні політичні еліти часто ухвалюють непрофесійні рішення, які дестабілізують світову економіку.

Володимир Огризко у своєму виступі говорив про глобальну втрату довіри до США як лідера демократичного світу через політику Дональда Трампа, яка, на його думку, підриває міжнародне право та усталений світовий порядок, і наголосив, що це створює період нестабільності, який змушує Європу переосмислити свою роль і взяти більшу відповідальність за власну безпеку, перетворюючись із суто економічного гравця на повноцінну військово-політичну силу. У цьому контексті експерт зауважив зростання значення України як стрижневого елемента нової європейської системи безпеки та дедалі більш суб’єктного гравця на міжнародній арені, зокрема й на Близькому Сході, відзначив історичну традицію української державності й здатність до самозахисту, висловив упевненість у подальшій підтримці з боку Європи та появі нових можливостей для України, а також порушив тему змін у Європі, зокрема виборів в Угорщині й необхідності прагматичної співпраці держав і вирішення суперечностей задля збереження єдності та просування українських інтересів.

До активної дискусії доєдналися дипломати, науковці, викладачі та студенти університетів.

Запис заходу можна переглянути за покликанням: https://www.youtube.com/watch?v=jwFZPhNGv7s