У понеділок, 7 вересня 2026 року, з нагоди візиту в Україну голови Українського культурного товариства «Просвіта» в Аргентинській Республіці Юрія Данилишина в Національному музеї Голодомору-геноциду відбулася презентація, присвячена творчості та мистецькій спадщині українського художника Віктора Цимбала. Під час заходу також ішлося про його картину «Рік 1933» — живописний першотвір про Голодомор.
Подію організували Посольство Аргентинської Республіки в Україні спільно з Національним музеєм Голодомору-геноциду, Українським культурним товариством «Просвіта» в Аргентині та ДП «Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв».
Віктор Цимбал — визначний український художник, графік, ілюстратор, гравер, сценограф і дизайнер, чия багаторічна творча та громадська діяльність в Аргентині стала важливою сторінкою в історії українсько-аргентинських культурних зв’язків. Наприкінці 1928 року Цимбал прибув до Аргентини, де прожив понад три десятиліття, сформувавши значну частину свого мистецького доробку та ставши помітною постаттю культурного життя країни.
Професійна діяльність митця розвивалася в широкому міжнародному контексті. В Аргентині він працював як рекламний ілюстратор для провідних видань і співпрацював із широким колом аргентинських та міжнародних компаній. Серед аргентинських замовників були «Cervecería y Maltería» «Quilmes», «Orbis», «Compañía Argentina de Electricidad», «Ferrocarriles del Estado Argentino», «Alpargatas», «Bodega Trapiche», «Acindar» та «Lutz Ferrando», а серед міжнародних компаній, представлених в Аргентині, — «General Motors», «Ford», «Shell», «Kodak», «General Electric», «National City Bank of New York», «Bank of Boston», «Firestone», «Coca-Cola», «Swift», «Opel», «Nestlé» тощо. Його праці публікували в численних газетах і журналах Південної Америки, а професійна діяльність у сфері графічного дизайну та реклами сприяла тому, що Цимбал став помітною постаттю аргентинського мистецького й професійного середовища. Водночас Аргентина стала для митця не лише місцем професійної реалізації, а й простором, у якому він продовжував плекати українську культурну ідентичність і представляти Україну через мистецтво.
Особливе місце у спадщині Цимбала посідають твори, створені під впливом його подорожей Аргентиною — Патагонією, Андами та Вогняною Землею. Водночас важливим елементом його творчості була українська тематика. Саме в Аргентині він створив картину «Рік 1933», присвячену Голодомору, яка сьогодні входить до постійної експозиції Національного музею Голодомору-геноциду в Києві. У повоєнний період значну частину його творчості становили антисталінські карикатури, спрямовані проти радянської пропаганди та міфу про щасливе радянське життя, а також твори про українську історію, культуру, літературу, міфологію та релігійні традиції.
Не менш вагомим був громадський внесок Віктора Цимбала. Він активно прилучався до організації українського життя в Аргентині, підтримував українську освіту й пресу, створював портрети українських громадсько-політичних діячів, брав участь у діяльності Українського дому в Буенос-Айресі, допомагав українцям, які опинилися у становищі переміщених осіб, та був одним зі співзасновників Конгресу Українців в Аргентині. Його діяльність поєднувала мистецьке служіння з активною громадянською позицією та внеском у збереження української ідентичності далеко від Батьківщини.
Спадщина Віктора Цимбала сьогодні має особливе значення для розвитку гуманітарного виміру відносин між Україною та Аргентиною. Його життєвий і творчий шлях є прикладом того, як українська культура не лише зберігалася в аргентинському суспільстві, а й ставала частиною ширшого культурного діалогу між двома країнами. Через мистецтво Цимбал поєднав український історичний і культурний досвід з аргентинським середовищем, залишивши спадщину, яка належить водночас українській та аргентинській історії культурних взаємозв’язків.
Захист, дослідження та популяризація творчої спадщини Віктора Цимбала, зокрема оригінальних творів, фотографій, документів, плакатів та інших матеріалів, які протягом десятиліть зберігали представники Українського культурного товариства «Просвіта» в Аргентинській Республіці, є важливим внеском у плекання спільної історичної пам’яті. Ця спадщина створює нові можливості для культурної дипломатії, академічної співпраці, музейних і виставкових проєктів та подальшого поглиблення взаєморозуміння між українським і аргентинським народами.
У заході взяли участь Надзвичайні та Повноважні Посли Бразилії Рафаел де Мелло Відал та Індонезії Аріф Мухаммед Басалама, третій Президент України (2005–2010 рр.) Віктор Ющенко, представники Міністерства закордонних справ України, Дипломатичної академії України, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, громадські діячі, науковці та студентська молодь.
Захід розпочався з покладання квітів до скульптури «Гірка пам’ять дитинства» на знак вшанування пам’яті жертв Голодомору. Презентацію модерував директор Дипломатичної академії України імені Геннадія Удовенка, Надзвичайний і Повноважний Посол Ігор Осташ. У вступному слові пан Осташ нагадав про когорту українських постатей, які, попри небезпеку, одними з перших порушили питання Голодомору на міжнародній арені. Серед них був і художник Віктор Цимбал.
З вітальними промовами виступили Надзвичайна та Повноважна Амбасадорка Аргентинської Республіки в Україні Елена Летісія Мікусінскі, генеральна директорка Національного музею Голодомору-геноциду Леся Гасиджак, архітектор, голова Українського культурного товариства «Просвіта» в Аргентині Юрій Данилишин, третій Президент України (2005–2010 рр.) Віктор Ющенко.
У своєму вітальному слові Надзвичайна та Повноважна Амбасадорка Аргентинської Республіки в Україні Елена Летісія Мікусінскі привітала гостей презентації та представила гостям Юрія Данилишина і його дружину, багаторічна праця яких спрямована на збереження української ідентичності, культури й мови в Аргентині, а також наголосила на символічності заходу, який підкреслює внесок Аргентини й України у розвиток двосторонніх відносин.
Генеральна директорка Національного музею Голодомору-геноциду Леся Гасиджак розповіла про історію картини «Рік 1933» Віктора Цимбала, її шлях на Батьківщину, подальшу роботу музею з дослідження полотна, а також зосередилася на значенні таких мистецьких свідчень для збереження пам’яті про Голодомор.
Про життя та діяльність українського художника Віктора Цимбала в Аргентині розповів Юрій Данилишин. Його родина тісно пов’язана з історією українського громадського руху в країні: батько, Михайло Данилишин, був визначним діячем української громади Аргентини, а мати, Розалія Данилишин, активно працювала в Українському культурному товаристві «Просвіта». Одним із головних напрямів багаторічної діяльності Юрія Данилишина є збереження історичної пам’яті українців Аргентини та поширення знань про Україну в аргентинському суспільстві. За його ініціативи та активної участі реалізовано низку проєктів із вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932–1933 років. Упродовж багатьох років Юрій Данилишин та Українське культурне товариство «Просвіта» організовують виставки, конференції та культурно-просвітницькі заходи, присвячені історії України, Голодомору, українській культурі та російсько-українській війні. Він започаткував проєкт «Прометей», спрямований на систематизацію та збереження бібліотечних і архівних матеріалів, накопичених за понад століття діяльності «Просвіти» в Аргентині. Громадський діяч також є ініціатором створення Документаційного центру української громади в Аргентині при Українському культурному товаристві «Просвіта», метою якого є збереження документальної спадщини української імміграції та її внеску в історію Аргентини. Під керівництвом Юрія Данилишина «Просвіта» також надає підтримку учасникам українських антарктичних експедицій, маршрути яких проходять через Аргентину.
У своєму виступі Юрій Данилишин розповів про цікаві і маловідомі факти з життєпису Віктора Цимбала, а також внесок митця у розвиток українського культурного середовища, громадського життя та збереження пам’яті про Україну: «Віктор Цимбал брав участь у виставах, мав свою громадянську позицію відносно Аргентини. Він від самого початку у всьому шукав, щоб Україна стала державою». Окрему увагу пан Данилишин надав працям художника на тему Голодомору 1932–1933 років, а також його громадській діяльності — допомозі українським мігрантам і депортованим, участі у створенні культурного центру та прагненню донести правду про Україну до аргентинського суспільства. Він підкреслив, що мистецтво Віктора Цимбала було не лише творчістю, а й способом говорити про українську трагедію та обстоювати українську державність.
Про важливість збереження пам’яті про Голодомор і свідчення української трагедії зазначив третій Президент України (2005–2010 рр.) Віктор Ющенко, котрий наголосив, що ця тема має значення не лише для осмислення минулого, а й для утвердження української національної ідентичності та державності: «Тему Голодомору треба не забувати заради того, щоб ми були нацією і українською суверенною незалежною державою. Кожне свідчення, яке повертає нас у той період страждань наших пращурів, як-от картина Віктора Цимбала “Рік 1933”, поступово повертає нас до глибокого розуміння, що мова, пам’ять, культура, звичаї, традиції тощо — це сутність нашої нації».
Після завершення презентації гості заходу ознайомилися з картиною художника й іншими експонатами музею. Захід завершили спільним фотографуванням.
