У середу, 29 квітня 2026 року, відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С. Сковороди Національної академії наук України спільно з громадськими організаціями «Інститут релігійної свободи» й «Український центр миробудівництва» за організаційного сприяння Державного підприємства «Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв» у приміщенні Медіацентру ДП «ГДІП» провели круглий стіл на тему: «Релігійний чинник національної безпеки в умовах російсько-української війни».

До заходу прилучилися представники іноземного та вітчизняного дипломатичного корпусу, українських медіа, закладів вищої освіти й експертного середовища.

Вітальним словом подію відкрив генеральний директор ДП «ГДІП» Павло Кривонос, який запросив гостей до участі в заходах Медіацентру, що є професійним майданчиком для зустрічей фахівців та обговорення важливих питань:

«Наш Медіацентр — це платформа для зустрічей і обміну фаховими думками, де народжуються практичні рішення».

У межах події митрополит Білоцерківський, речник Київської митрополії Православної церкви України, заступник голови Управління зовнішніх церковних зв’язків ПЦУ Євстратій (Зоря) привітав колектив ДП «ГДІП» на чолі з Павлом Кривоносом із нагоди 34-ї річниці підприємства, а також від імені ПЦУ, від Блаженнішого митрополита Епіфанія, за заслуги перед Помісною церквою та побожним народом вручив йому орден Святого рівноапостольного князя Володимира ІІІ ступеня.

Подію модерував доктор філософських наук, професор, релігієзнавець Олександр Саган. У вступному слові експерт наголосив на загрозах ідеології «русского мира», яку тривалий час недооцінювали як в Україні, так і в Європі, та підкреслив небезпеку використання релігії в політичних цілях, зокрема з боку росії та пов’язаних із нею релігійних інституцій. Пан Саган також звернув увагу на потребу критично переосмислити толерантність, застерігши:

«Необмежена толерантність веде до її зникнення, оскільки толерантність до нетолерантності неминуче закінчується поширенням нетолерантності».

Спікерами круглого столу стали: митрополит Білоцерківський, речник Київської митрополії ПЦУ, заступник голови Управління зовнішніх церковних зв’язків ПЦУ Євстратій (Зоря); докторка філософських наук, професорка, президентка Української асоціації релігієзнавців Людмила Филипович; заступниця голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, членкиня постійної делегації у ПАРЄ Євгенія Кравчук; професор-емерит соціології, теології та релігієзнавства, старший науковий співробітник Центру Берклі у справах релігії, миру та міжнародних справ Хосе Казанова; доктор юридичних наук, професор, директор Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України Олександр Скрипнюк; юристка, військова аналітикиня, експертка з інформаційної безпеки та безпеки інформаційного простору, президентка ГО «Міжнародний дипломатичний альянс», шеф-редакторка науково-популярного видання «Амбасадор» Ольга Фабіцька; експерт з міжнародної кібербезпеки Олександр Гоманюк; журналіст, головний редактор американського українськомовного тижневика «Сурма» Назар Мухачов; керівник ГО «Український центр миробудівництва» Денис Бордіян.

Під час заходу відбулося всебічне фахове обговорення низки питань, а саме проаналізовано: виклики й загрози використання релігії та церкви для досягнення військово-політичних цілей рф; московський патріархат — інструмент кремля та творець / консерватор російської імперської ідентичності; український досвід протидії поширенню ідеології «русского міра» через Російську православну церкву; сучасна специфіка суспільно-релігійних і державно-церковних відносин: міфи та реальність.

У виступі Людмила Филипович наголосила, що після 2014 року релігійне життя в Україні розвивається в умовах війни, де поряд зі свободою віросповідання постає потреба його захистити, а сама релігійна сфера набуває як внутрішньополітичного, так і геополітичного значення. Експертка підкреслила недостатню увагу держави й суспільства до ролі релігії та водночас закликала переосмислити підходи у воєнних умовах:

«Сьогодні будь-який закон, будь-яка норма міжнародного права просто-таки є мертвими, якщо вони не враховують конкретної історичної, соціально-політичної, воєнної ситуації».

Зі свого боку Євстратій (Зоря) наголосив, що проблема свободи віросповідання в Україні має ширший цивілізаційний вимір і пов’язана з використанням релігійних інституцій як інструментів державної політики, зокрема з боку росії. На історичних і сучасних прикладах митрополит проілюстрував, як московський патріархат фактично функціонує як елемент державної системи, а не незалежна релігійна структура, і саме тому він становить виклик для безпеки та свободи, а також зауважив:

«Ми зараз зіткнулися з тим, що треба захищати релігійну свободу від релігійних центрів, які перебувають у полоні держави та слугують державними інструментами».

Після виступів експертів відбулася жвава дискусія, до якої доєдналися гості в залі.

Запис заходу можна переглянути за покликанням: https://www.youtube.com/watch?v=qbyNPYDatu8.