У середу, 1 жовтня 2025 року, Інститут світової політики спільно з громадськими організаціями «Український центр миробудівництва» та «Інститут демократизації та розвитку» за організаційного сприяння Державного підприємства «Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв» у приміщенні Медіацентру ДП «ГДІП» провів круглий стіл на тему: «Україна та Молдова — перспективи європейського майбутнього…» у продовження круглого столу «Парламентські вибори в Республіці Молдова — український контекст…».

Участь у заході взяли представники іноземного та вітчизняного дипломатичного корпусу, українських медіа, закладів вищої освіти й експертного середовища.

Захід модерував директор Інституту світової політики Євген Магда. У вступному слові він актуалізував тему круглого столу, в межах якого експерти мають на меті проаналізувати перебіг і результати парламентських виборів у Молдові й інструменти протидії російським впливам, а також спрогнозувати сценарії взаємодії України й Молдови в контексті опору російським впливам на шляху до подальшої європейської інтеграції.

Спікерами круглого столу були народний депутат України, перший заступник голови Комітету ВРУ з питань інтеграції України до Європейського Союзу Вадим Галайчук; політична аналітикиня Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Маріанна Присяжнюк; головний редактор «Karadeniz Press», журналіст «TVR Moldova» Міхай Ісак; завідувач Навчально-наукової лабораторії протидії дезінформації Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана Віталій Кулик; голова Національного конгресу українців Молдови Дмитро Лекарцев; експерт Асоціації реінтеграції Криму Борис Бабін; журналіст, головний редактор американського українськомовного тижневика «Сурма» Назар Мухачов.

Під час заходу відбулося фахове обговорення результатів парламентських виборів у Молдові та спроб росії через порушення норм міжнародного права втрутитися в перебіг виборчого процесу з метою деструктивного впливу на волевиявлення виборців. Учасники дискутували на тему безпекових викликів у регіоні Чорного моря, котрі з початку військової анексії Криму стали радикальною російською військовою загрозою для регіону та низки держав (Румунії, Болгарії), що нині входять до Північноатлантичного альянсу. Було обговорено готовність України до продовження конструктивного діалогу та розвитку дружніх, партнерських відносин із Молдовою в контексті переговорного процесу щодо вступу в Європейський Союз.

Про успіх парламентських виборів у Молдові та постійну загрозу російських спроб дестабілізувати новообраний уряд говорив Вадим Галайчук:

«Були величезні спроби російського гібридного впливу, який проявлявся в незаконному фінансуванні різних проросійських політичних сил. Однак у надзвичайно інтенсивній інформаційній кампанії його вдалося нейтралізувати. Однак немає жодних сумнівів, що росія й далі активно намагатиметься здійснювати свій гібридний вплив, використовувати внутрішні настрої та економічні й фінансові важелі, яких, на превеликий жаль, у рф усе ще вистачає, щоб тепер уже пробувати дестабілізувати роботу новообраного парламенту та новообраного уряду».

Експерт також додав, що Україна й Молдова прямують паралельно проєвропейським курсом, а тому важливо не схибити на цьому маршруті і протистояти російським спробам звести обидва шляхи нанівець:

«Ми продовжуємо працювати з Молдовою, владою, суспільством та експертним середовищем, щоби координувати наші дії та максимально сприяти тому, аби Молдова витримала цей тиск і наша співпраця та спільний інтеграційний рух не зупинялися».

Маріанна Присяжнюк прокоментувала деструктивний вплив російських сил на вибори у Молдові з урахуванням соціологічного аспекту, а також зауважила, що вагомим чинником у виборах є обов’язкова робота зі своїми громадянами-виборцями за кордоном, і саме тому Україні треба взяти до уваги приклад Молдови чи Румунії, враховуючи також ризики цих голосів.

«Я думаю, що в Молдові недооцінюють ризик російського втручання. Я не поділяю наративів про тріумф Молдови над росією, адже є певне компромісне ставлення до “хороших русских” і до м’якших ситуацій впливу. Питання в тому, що на обрії немає сили, яка б уособлювала спадкоємця в ситуації, коли ми намагаємося триматися демократичного курсу, але яка прийде на зміну провладній партії. По-друге, системний порядок денний між Україною та Молдовою дуже спекотний».

Про брак серйозної уваги з боку проєвропейських партій до подолання «проросійського моноліту» в регіоні Молдови, європейські візії молдовських діаспорян у світі, поляризацію суспільства Молдови зазначив Міхай Ісак:

«Гагаузія та діаспора сьогодні є своєрідними компасами, які показують напрями розвитку країни. Вони нагадують, що Республіка Молдова залишається розділеною — як культурно, так і геополітично. Як вже добре відомо, Гагаузія розвиває особливі відносини з Придністровʼям, яке перебуває під незаконною російською військовою окупацією. Молдовські спецслужби вжили ретельних заходів, щоби не дозволили жителям Придністровʼя приїжджати до Молдови та брати участь у громадських заворушеннях. Наша поліція заарештувала десятки людей, котрі мають звʼязки з Гагаузією та Придністровʼям (багато з них також мають кримінальне минуле), які отримують платню за виконання ролей, схожих до функцій тітушок в Україні. На жаль, немає простого способу повернути Гагаузію з-під впливу росії, і, на жаль, у цю боротьбу проти Молдови залучена й російська православна церква. В Республіці Молдова немає схожих на українську ініціатив, які б спробували консолідувати іншу православну ідентичність поза російською православною церквою».

Віталій Кулик надав аналітичну оцінку протидії російським впливам на парламентські вибори в Молдові, що є беззаперечним свідченням існування механізмів й алгоритмів для протистояння російському конструкту, який намагається утвердитись в інших країнах. Експерт додав, що навіть після перемоги проєвропейських сил загроза з Придністровського регіону залишається актуальною:

«Не варто повністю відкидати загрозу з Придністров’я: там є інформаційні центри, які адмініструють відомі телеграм-канали (російські пропагандистські джерела). Існують групи, що у 2014 і 2022 роках погрожували або здійснювали диверсійні операції проти України. Кампанії з інспірування сепаратистських ідей щодо Бессарабської Республіки теж беруть свій початок у Придністров’ї. Там також є військові потужності, які росія потенційно може використати, тому ігнорувати загрозу не можна. Це питання слід окремо відпрацювати керівникам щодо оцінки загроз із Придністров’я. […] Загалом ми вітаємо перемогу партії “Дія і солідарність” і вбачаємо в ній перемогу європейського вибору Молдови. Водночас з боку політичних еліт інших країн (наприклад, України) може виникнути спокуса застосувати деякі технології, які використані для протидії проросійським проєктам: криміналізацію опозиції, спеціальні закони про вибори, “ручне” правосуддя».

На історичній вагомості результатів парламентських виборів для розвитку Молдови як країни, що торує проєвропейський шлях, наголосив Дмитро Лекарцев:

«Молдовський народ зробив, напевне, найважливіше рішення в нашій історії. Так, результат нас усіх вразив і ми дуже задоволені. Ми раді, що залишаємося на проєвропейському шляху, що в Молдові буде політична стабільність і що народ Молдови вирішив рухатися вперед. Безумовно, це перемога насамперед не партії влади, а молдовського народу, і ми всі сподіваємося, що так само як були зроблені висновки щодо протидії російського втручання, будуть зроблені висновки і щодо роботи з національними меншинами Республіки Молдова, тобто з українцями. Голосування відбулося. Ви бачили, як воно пройшло на Півночі, на Півдні, у Придністров’ї, які залишаються точками, де найбільше проросійського електорату. Водночас, мабуть, українці на Півночі Молдови дали непогані результати для партії “Дія і солідарність”, а це означає, що багато з них також хочуть стабільності та європейського розвитку для нашої країни».

Про паралелі російських дестабілізаційних впливів на території Криму та Гагаузії говорив Борис Бабін. Експерт підкреслив, що Молдова є важливим партнером для України, з яким слід вибудовувати співпрацю задля колективної протидії російським задумам, роботи з електоральними силами та захисту свого суверенітету:

«На сьогодні, за умов повномасштабної російської агресії, логістичне значення Молдови для України є фундаментальним. Звісно є відповідні виклики: діяльність у сфері користування дунайською річковою системою, залізницею й іншою логістикою може пришвидшити як спільну взаємодію України та Молдови, так і спільні заходи з євроінтеграції обох країн. […] Сьогодні ми нарешті звернули увагу на Молдову, що, на превеликий жаль, не робили десятиріччями, як на нашого великого партнера, союзника й економічного контрагента. І саме на основі відповідної співпраці у фундаментальних сферах, як раніше казали, народного господарства, думаю, й буде викристалізувана ця подальша гуманітарна взаємодія, яка трохи змінить на краще ситуацію і в електоральних позиціях, і в безпекових ризиках, і у викликах, які стосуються не лише окупованих росією територій України та Молдови, а й підконтрольних кишинівському уряду територій».

Назар Мухачов під час виступу акцентував на передумовах розколу суспільства, які вправно використовує російська пропаганда, посилаючись на традиційні цінності суспільства, а також запропонував розглянути можливість подальшого європейського розвитку України не через вступ до Європейського Союзу, а, умовно, через членство в Чорноморській конфедерації, що дало б змогу протидіяти російському впливу:

«У разі можливого формування Балто-Чорноморської конфедерації в партнерстві зі скандинавами та Великою Британією як сильним геополітичним гравцем, можна насправді говорити про збереження того самого прозахідного політичного курсу та вибивання дуже багатьох козирів московської пропаганди, на яких вона спекулює і паразитує. Власне, можливість формування такого об’єднання насправді надзвичайно важлива. В межах масової свідомості, світоглядного розриву, передусім між ідеологією “русского мира” й ідеологією так званого відкритого суспільства, це змога сформувати щось, що буде ближче людям і відповідатиме інтересам народу».

Після виступів експертів відбулася жвава дискусія, до якої доєдналися гості в залі. 

Запис заходу можна переглянути за покликанням: https://youtu.be/EF0hNNI9KqA?si=zpmJBxhxNN_qBunW.