У вівторок, 23 вересня 2025 року, Інститут зовнішньополітичних досліджень за організаційного сприяння ДП «Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв» провів круглий стіл на тему: «Гарантії безпеки для України в умовах формування нового світового порядку».

Захід модерував директор Інституту зовнішньополітичних досліджень, професор кафедри міжнародних відносин та зовнішньої політики КНУ імені Тараса Шевченка, доктор політичних наук Григорій Перепелиця. У вступному слові пан Перепелиця обґрунтував проблематику питань, винесених на обговорення, і висловив своє бачення ситуації, зокрема щодо гарантій безпеки для України в умовах Третьої світової війни та концепту перемоги, що змінився відповідно до викликів сьогодення:

«У перші роки повномасштабного вторгнення ми вірили в перемогу, поки ця війна, власне, не перетворилася на глобальну. З’явилася теза, що перемога України, коли російсько-українська війна набула ознак Третьої світової війни, є неможливою. Внаслідок цього змінюється зміст перемоги, згідно з яким виживання країни й буде перемогою. Відповідно, її мають досягнути лише дипломатичним шляхом або замороженням конфлікту. Але останнє породжує великі виклики. Якщо конфлікт буде заморожений, росія не відповість за скоєні злочини та не звільнить територію; а саме замороження конфлікту означатиме легалізацію злочинних дій і агресії росії».

Провідні експерти з питань безпеки, оборони та міжнародної політики прилучилися до заходу, щоб проаналізувати, що для України означає концепт «перемога»; які безпекові гарантії західноєвропейські партнери можуть запропонувати Україні та чи справді ці гарантії є актуальними. Спікерами круглого столу були: доцент кафедри міжнародних відносин та зовнішньої політики Навчально-наукового інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка, кандидат політичних наук Микола Капітоненко; доцент кафедри політичних наук філософського факультету КНУ імені Тараса Шевченка, доктор політичних наук Петро Олещук; заступник Міністра оборони України (2022–2023 рр.), аташе з питань оборони України у США (2015–2018 рр.), генерал-майор запасу ЗСУ Володимир Гаврилов; директор Центру оборонних стратегій Олександр Хара; директор воєнних програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський.

У межах заходу учасники обговорили низку гострих і важливих питань: чи можлива перемога України, коли російсько-українська війна набуває ознак Третьої світової; зміна сенсу перемоги: не звільнення територій, а виживання держави; чи має Україна погодитися на архітектуру міжнародної безпеки, яку буде сформовано внаслідок Третьої світової війни; міжнародні гарантії безпеки є єдиним шляхом до виживання України; що є гарантіями безпеки: другий Будапештський меморандум, стаття 5 Північноатлантичного договору чи «корейський сценарій»; що є основою реалізації гарантій безпеки: миротворча діяльність, символічна місія, стримування чи оборона; на що спроможна Європа, якщо її гарантії де-факто означають поділ України на три зони: російську, демілітаризовану й західну; чи є реальні умови для завершення війни і на які з них Україна може погодитися, щоб уникнути капітуляції.

Свою думку стосовно тривалості російсько-української війни, трактування змісту перемоги та гарантій безпеки для України, а також змін у світовому порядку висловив Микола Капітоненко:

«Саме тому, що конфлікт не виглядає дозрілим, війна триватиме. Адже ціна та ризики, пов’язані із завершенням, переважають будь-які втрати, які держави несуть за продовження. [… ] Згоден, що єдиною гарантією безпеки для України є не зовнішнє, а внутрішнє збереження оборонної здатності. Україна не має допускати обмеження своєї здатності до самозахисту, бо ми вже маємо досвід агресії та підстави витрачати будь-які потрібні ресурси на нашу безпеку й оборону».

Експерт також додав, що важливо наводити аргументи, щоб переконати західноєвропейських лідерів у можливості поширення військової агресії і на їхні держави.

Візіями про розмиття світової архітектури безпеки та основні проблеми безпекових гарантій для України поділився Петро Олещук:

«Коли ми говоримо про гарантії безпеки, то погоджуся, що тут насамперед йдеться про власні спроможності України до різних дій. І головне питання для України в контексті перемоги — це утримання можливостей для гарантування власної безпеки, щоб мати всі відповідні ресурси як для озброєння, так і задля спроможностей Збройних сил. Тому що за сучасних умов це найбільш дієвий інструмент. І це насправді те, що є принциповим для України на цьому етапі». Пан Олещук також додав, що «дієві гарантії безпеки пов’язані з гарантіями озброєння України, створення відповідних умов, стратегічних домовленостей щодо спільно виробництва зброї, а кінцева стратегічна мета України полягає у власних спроможностях та інтеграції в західний простір у контексті військово-промислового комплексу».

Зі свого боку, Володимир Гаврилов у виступі наголосив на реаліях щодо гарантій безпеки, які полягають у підтримці з боку західних партнерів економічної спроможності України з акцентом на її автономність у питаннях захисту своїх територій:

«Ми маємо й далі робити те, що робимо, максимально підтримуючи технологічно наше військо, а також спрощувати процедуру управління серед військових і працювати з нашими партнерами над регулярним отриманням озброєння, матеріально-технічних засобів і фінансів задля зміцнення нашої економіки. У цій війні переможе та сторона, яка буде більш економічно потужною». 

«Україна не має відмовлятися від перспектив членства в організації колективної безпеки, оскільки це єдиний спосіб для нас забезпечити можливість колективної відповіді […] Розв’язання конфлікту через замороження чи компроміси неможливе, ця війна є екзистенційною як для України, так і для путінського режиму. Її зупинення можливе лише тоді, коли росія не здатна буде продовжувати бойові дії: чи то через політичні / соціальні проблеми, чи то через нездатність фінансувати свою воєнну машину»,

— зазначив Олександр Хара.

На завершення Микола Сунгуровський наголосив на неготовності західного суспільства опиратися рф:

«Тут спрацьовує не лише страх перед ядерною зброєю, яку має росія. Страх західного суспільства — вийти із зони комфорту після завершення холодної війни та втратити свої здобутки».

До активної дискусії доєдналися науковці, викладачі та студенти університетів, а також дипломати.

Запис події можна переглянути за покликанням: https://www.youtube.com/watch?v=p0BicoDnj60.