У п’ятницю, 27 лютого 2026 року, Інститут зовнішньополітичних досліджень за організаційного сприяння Державного підприємства «Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв» провів круглий стіл на тему: «Глобальні геополітичні трансформації України та світу 2026 року в умовах Третьої світової війни».
Захід модерував директор Інституту зовнішньополітичних досліджень, професор кафедри міжнародних відносин та зовнішньої політики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор політичних наук Григорій Перепелиця.
Розпочинаючи круглий стіл, Григорій Перепелиця наголосив, що сучасна система міжнародних відносин стрімко руйнується, а світ входить у фазу масштабної геополітичної трансформації, де провідну роль відіграє боротьба за новий баланс сил між США, Китаєм і росією. За його словами, 2026 рік може стати переломним: замість великих фронтів, як у Першій або Другій світових війнах, будуть локальні конфлікти в різних регіонах світу, а характер війни ґрунтуватиметься на нових технологіях і підходах. Експерт також додав, що Україна опинилася в епіцентрі глобального конфлікту, який дедалі більше набуває ознак Третьої світової війни, і підкреслив, що США прагнуть нової моделі біполярності та стратегічної стабільності з росією, зосереджуючись на стримуванні Китаю, тоді як Європа ризикує залишитися без чіткої безпекової опори.
Спікерами круглого столу були директор Центру оборонних стратегій Олександр Хара; генерал-майор, науковець Владислав Клочков; директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентин Бадрак; викладач кафедри політичних наук Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор політичних наук Петро Олещук; військово-політичний експерт, директор платформи «New Geopolitics Research Network» Михайло Самусь.
Під час заходу відбулося фахове обговорення низки важливих питань, серед яких: зміна глобального балансу сил, зокрема вичікування Китаю, прагнення США до «нової біполярності», реваншистські наміри росії та неспроможність Європи набути глобальної суб’єктності; роль глобальних геополітичних гравців як руйнівників наявної системи міжнародних відносин; можливість Дональда Трампа повернути міжнародну систему до «нової біполярності»; здатність Китаю створити однополярний китаєцентричний світ після Третьої світової війни; оцінка 2026 року як потенційного переломного в російсько-українській війні та стримуванні Третьої світової війни за версією Мюнхенської безпекової конференції 2026; виклики для Європи з боку росії та США; доля Європи 2026 року (війна з рф чи умиротворення росії з ризиком втрати свого майбутнього); проєкти майбутньої архітектури європейської безпеки, включно з формуванням на руїнах НАТО, тандемом НАТО + ЄС або побудовою власної автономії; а також три сценарії розвитку російсько-української війни для України 2026 року (перемога, поразка чи тимчасове перемир’я з подальшим продовженням конфлікту).
У своєму виступі Олександр Хара наголосив на майбутній архітектурі європейської безпеки, зокрема, що вже проглядається модель коаліції охочих — країн, які усвідомлюють загрозу з боку росії й готові до оборони та стримування. Для України в таких умовах відкриваються перспективи з огляду на наше стратегічне положення, досвід відсічі російській агресії і готовність вести війну високої інтенсивності. Спікер також скептично оцінив можливість відновлення двополярного світу та підкреслив, що нинішня американська адміністрація веде політичну боротьбу проти консолідованої Європи, що лише послаблює трансатлантичну єдність. Окремо він звернув увагу на зростання ризиків навколо Тайваню, нарощування ядерного потенціалу Китаю, ревізіоністські амбіції росії та можливу синхронізацію конфліктів у різних регіонах світу. Підбиваючи підсумки, Олександр Хара зазначив, що гарантії безпеки, які пропонують Україні, не є повноцінними, бо не передбачають ані ядерної парасольки, ні членства в НАТО, тож це радше безпекові запевнення або гарантії безпекової допомоги.
Зі свого боку Владислав Клочков наголосив, що Україна перебуває в центрі глобальних геополітичних змін і фактично є основним полем протистояння між демократіями й автократіями в умовах світової нестабільності:
«Україну сьогодні не можна розглядати як регіональний кейс, — це центральний вузол трансформації світового порядку […]. Як бачимо, новий світовий порядок змінюється від моделі однополярності до конфліктної багатополярності».
Експерт також акцентував на необхідності консолідації Заходу, посилення оборонної інтеграції та врахування українського бойового досвіду у формуванні нової архітектури безпеки.
Петро Олещук під час свого виступу говорив про те, що сучасні міжнародні процеси вже мають ознаки світової війни, хоча її остаточне визначення можливе лише з історичної дистанції:
«Величезну кількість локальних конфліктів у світі, яких стає все більше, мабуть, і можна назвати Третьою світовою війною, і, можливо, майбутні історики так її й назвуть і вважатимуть її початком анексію Криму».
Спікер наголосив на глобалізації та підкреслив деідеологізацію міжнародної політики та кризу безпекових інституцій, зокрема НАТО, звернув увагу на появу для України нових можливостей у формуванні регіональних союзів у Східній Європі.
«Європа має усвідомити: без України вона ризикує програти та зіткнутися з прямим воєнним конфліктом, а без підтримки Європи Україна також може не вистояти. Лише спільні дії здатні змінити баланс сил», — наголосив у своїй доповіді Валентин Бадрак.
Спікер також зазначив, що нинішня війна показала слабкість європейських армій і критичну залежність від українських сил, а також закликав до реальної посиленої підтримки української оборони.
Під час свого виступу Михайло Самусь зазначив, що майбутнє глобальної політики визначає не тільки традиційна військова потужність, а передусім контроль технологій і ресурсів:
«У нас унікальна ситуація, коли неядерна держава стримує ядерну завдяки технологічній перевазі».
Експерт додав, що сучасна технологічна революція, включно зі штучним інтелектом і квантовими технологіями, радикально змінює економіку, фінанси та військову справу, що призводить до трансформації способів контролю та впливу держав.
Після виступів експертів відбулася жвава дискусія, до якої доєдналися науковці, викладачі та студенти, а також дипломати.
Запис заходу можна переглянути за покликанням: https://youtu.be/B18OY_NzPPo?si=RecL7YD6zKq_sMM6.
