У вівторок, 10 березня 2026 року, з нагоди Шевченківських днів у Медіацентрі відбулася презентація «Кобзаря» арабською мовою, яку організувала Дипломатична академія України імені Геннадія Удовенка при МЗС спільно з ДП «Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв».
До знакової події, що відкриває поетичний світ Тараса Шевченка для арабомовної аудиторії та поглиблює культурний діалог між Україною і Близьким Сходом, прилучились українські й іноземні дипломати, культурознавці та молодь.
Вступним словом захід відкрила модераторка презентації, помічниця директора Дипломатичної академії Андріана Біла, котра наголосила на символічності дати та значенні творчості Шевченка для українців і культурної взаємодії України з Близьким Сходом.
Про значення арабомовного видання «Кобзаря» Тараса Шевченка для поширення української культури в арабському світі розповів директор Дипломатичної академії України імені Геннадія Удовенка при МЗС, Надзвичайний і Повноважний Посол, автор проєкту Ігор Осташ. Посол зауважив актуальність Шевченкових слів «Борітеся — поборете» для сучасної України та наголосив, що ідеї правди, слави і волі є важливою частиною української національної ідентичності. Автор проєкту розповів про українсько-ліванські культурні зв’язки: історію ліванського письменника Михаїла Нуайме, який переклав «Заповіт» арабською, а також про встановлення пам’ятника Шевченку в Бейруті (скульптор — П’єр Карам), культурну підтримку України в Лівані під час російського вторгнення та переклади української літератури арабською мовою у виконанні Імадеддіна Раефа. Ігор Осташ підкреслив, що вихід «Кобзаря» в ліванському видавництві стане важливим кроком для подальшого поширення української літератури та культурної дипломатії на Близькому Сході:
«Я мав велику честь написати вступне слово до цього видання. Книга вийшла в ліванському видавництві у Бейруті. І власне це означає, що книга матиме продовження й житиме в арабському світі. Я переконаний, що будуть додаткові наклади, бо є великий попит на “Кобзаря” Тараса Григоровича Шевченка».
У межах презентації гості переглянули фрагменти документального фільму «Український Ліван» (автор — Ігор Осташ, режисер — Станіслав Литвинов), який розповідає про зв’язок видатного ліванського письменника Михаїла Нуайме з Україною, вплив української природи й культури на його творчість та про те, як він популяризував спадщину Тараса Шевченка, переклавши «Заповіт» арабською мовою.
Про власний багаторічний шлях до створення арабомовного перекладу «Кобзаря» Тараса Шевченка розповів ліванський письменник і перекладач Імадеддін Раеф, котрий зазначив, що зацікавився творчістю Шевченка 2014 року під час відзначення 200-річчя від дня народження поета, після чого почав перекладати його вірші, вивчати українську історію та літературу, щоб глибше зрозуміти контекст творчості:
«У своїй роботі я прагнув, щоб арабський читач відчув атмосферу, у якій жив поет, і зрозумів його творчість у контексті життя народу та країни».
Імадеддін Раеф також висловив сподівання, що цей переклад стане важливим кроком у культурному діалозі між арабським світом і Україною.
З вітальними словами з нагоди презентації видання також виступили очільниця Ліванського культурно-інформаційного центру Наталія Бодак; голова Громади українців Лівану Ірина Висота та голова Клубу ліванських випускників українських вишів Зукан Жарамані; український літературознавець, академік НАН України, директор Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України Микола Жулинський; проректорка з науково-педагогічної роботи (міжнародна співпраця і зв’язки з громадськістю) Київського національного лінгвістичного університету Наталія Стефанова; перекладач Міжнародної спілки іракських перекладачів, член Спілки іракських літераторів та письменників Аббас Азіз Алі Саід.
У своєму виступі Микола Жулинський говорив про значення творчої спадщини Тараса Шевченка, збереженої в архівах інституту, який має найбільший фонд його рукописів (на основі нього було підготовлено повне 12-томне зібрання творів поета). Літературознавець наголосив на багатогранності Шевченка як митця — поета і художника, а також підкреслив історичні культурні зв’язки між Україною та арабським світом, зокрема інтерес Шевченка до біблійної історії та країн Близького Сходу, відзначення його ювілеїв у Бейруті та роль таких діячів, як Михаїл Нуайме й Агатангел Кримський, у розвитку цього діалогу.
«Ніщо так не зближує культури, народи, як саме національна культура, яка є близькою іншій національній культурі», — підкреслив значення культурної взаємодії між народами Микола Жулинський.
Зі свого боку Аббас Азіз Алі Саід розповів про своє захоплення постаттю Тараса Шевченка, творчість якого він відкрив для себе під час відвідин Києва 2018 року. Зацікавившись, перекладач почав досліджувати життя і творчість поета, перекладати його твори і навіть написав вірш, присвячений Шевченкові.
«Він був духовною людиною, яка думала лише про те, як визволити свій народ», — підкреслив Аббас Азіз Алі Саід.
У межах презентації студенти-арабісти Київського національного лінгвістичного університету продекламували уривки з творів Тараса Шевченка арабською мовою.
На завершення презентації автор проєкту Ігор Осташ подякував усім, хто доєднався до створення та презентації «Кобзаря» арабською мовою.
Запис заходу можна переглянути за покликанням: https://www.youtube.com/watch?v=oQWt9JOHGvw.
