У п’ятницю, 7 лютого 2025 року, у Медіацентрі Державного підприємства «Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв» відбулася презентація українського видання п’єси «Призначена зустріч» іспанського драматурга, кіно- і телесценариста, поета та прозаїка Рікардо Лопеса Аранди.

Українськомовне видання побачило світ завдяки перекладацькій роботі Надзвичайного та Повноважного Посланника Сергія Борщевського та видавничій діяльності ДП «ГДІП».

У події взяли участь іноземні й українські дипломати, співробітники органів державної влади, театрознавці та студенти.

Рікардо Лопес Аранда — один із найяскравіших представників покоління драматургів, що постало в середині ХХ століття й значною мірою орієнтувалося на своїх визначних попередників і сучасників — відомих в Україні Антоніо Буеро Вальєхо та Альфонсо Састре. Це була плеяда, чиї світогляд і творчість формувалися під впливом громадянської та Другої світової воєн і впродовж майже двох десятиліть розвивалися за правління генерала Франко.

Вітальним словом захід відкрив модератор презентації та автор перекладу п’єси Сергій Борщевський, який подякував співорганізаторам та Збройним силам України за можливість презентувати текст п’єси українському читачеві. Пан Борщевський розповів про постать іспанського драматурга, історію появи перекладу п’єси, події, що передували знайомству з творами автора, та чому саме цю п’єсу було обрано для опрацювання:

«Я щасливий, що мені випала честь відкрити цей твір для українського читача і, можливо, в майбутньому ще й для глядача. П’єса “Призначена зустріч” може зацікавити режисерів і бути втіленою на сцені не одного українського театру. Після ознайомлення з творчістю автора мені сподобалися всі п’єси, але я обрав для перекладу саме цю, адже тут лише одна дія, три персонажі, а отже, за наших умов війни в Україні вона є найлегшою для постановки. Це не характерна для автора п’єса, тому що вона є прикладом “жорстокої драматургії”, відмінної від інших творів автора. Для тексту притаманні також риси театру абсурду. Коли перекладаєш, завжди з’являються асоціації, а контекст цього твору нагадує реалії України, хоча п’єса й створена 1960 року. Але треба розуміти, що Іспанія тоді ще не зовсім оговталася після воєн. Один з образів цієї п’єси — це чудовисько. І цей образ абсолютно нагадує російську федерацію, що, як чудовисько, хоче затягнути у свою прірву весь світ».

На презентації гості отримали примірники українськомовної п’єси, а отже, й можливість безпосередньо ознайомитися з текстом.

Про унікальність українського перекладу п’єси «Призначена зустріч», її стиль, цікаві контексти та актуальність сюжету, аналогії з сучасністю України у своїх виступах та вітальних словах говорили почесні гості медіазони: театрознавиця, шеф-редакторка журналу «Український театр» Ганна Шерман; Надзвичайний і Повноважний Посланник, член Національної спілки журналістів України Станіслав Лазебник; сценарист, член Національної спілки кінематографістів України, молодший сержант 5-ї окремої штурмової Київської бригади ЗСУ Сергій Дзюба; поетеса, перекладачка, літературознавиця Олена О’Лір; співзасновниця видавництва «Компа́с», керівниця напряму роботи з країнами Азії, Африки і Латинської Америки в Українському інституті Анабель Рамірес.

Почесним гостем презентації став Надзвичайний і Повноважний Посол Королівства Іспанія в Україні Рікардо Лопес-Аранда Хагу, який, як син автора презентованої п’єси, надав перекладачу дозвіл для створення українськомовного видання. У вітальному слові пан посол подякував гостям презентації, які своєю присутністю засвідчили цікавість до іспанської культури, та пояснив історичне тло презентованого твору:

«Культура — це спосіб опору. Ця несправедлива війна, що була нав’язана Україні, з іншого боку, показує, як ми, європейці, поділяємо ваші страждання і які ми насправді близькі. І саме через культуру, її глибинну мову проявляється наша солідарність, симпатія до вашого народу. Мова культури — це універсальна мова, якою розмовляють усі. Культурна дипломатія є вершиною нашої співпраці, солідарності та братерства, які існують між європейськими країнами та Україною. З боку нашого посольства ми будемо й далі надавати можливості для такої глибокої взаємодії. Стосовно п’єси “Призначена зустріч”, то вона була створена у час, коли в Іспанії панувала військова диктатура, і через це ми бачимо таку сіру тінь, яка накриває персонажів твору. У цій п’єсі також є основний мотив, який властивий й іншим творам мого батька: завжди є вибір — підкоритись або чинити опір. Враховуючи добу, коли було написано п’єсу, можна зрозуміти песимізм і жорстокість ситуації у тогочасному суспільстві. У п’єсі події відбуваються на тлі війни, і саме це поєднує твір із нашим сьогоденням. Фінал п’єси дуже сумний, однак Україна уособлює другий вибір — чинити опір. І в Україні, на відміну від п’єси, є надія».

У межах заходу Сергій Дзюба від імені 5-ї окремої штурмової Київської бригади ЗСУ вручив подяку Сергію Борщевському за постійну підтримку частини та вагомий особистий внесок. Зі свого боку, Станіслав Лазебник вручив пам’ятний подарунок пану послу — українсько-іспанський словник 1997 року.

На завершення презентації Сергій Борщевський подякував усім причетним до реалізації українськомовного видання та побажав п’єсі якнайшвидшого знайомства з українським глядачем і легкого старту сценічного життя в Україні. У разі, якщо п’єсу поставлять в українських театрах, роялті за переклад надходитимуть на потреби 5-ї окремої штурмової Київської бригади ЗСУ.

Після заходу відбулося неформальне спілкування, під час якого всі охочі ділилися враженнями про п’єсу та її інтерпретацію в українськомовному варіанті.