У понеділок, 27 жовтня 2025 року,  розпочався навчальний тренінг «Медіастандарти в публічних комунікаціях».

Проєкт організувала команда ДП «ГДІП» за підтримки Фонду Ганнса Зайделя в Україні, Міністерства закордонних справ України та Західноукраїнського національного університету.

Мета проєкту: підвищення обізнаності учасників щодо медіастандартів, принципів етичної комунікації, протидії дезінформації та висвітлення сенситивних тем в умовах війни.

Упродовж трьох тижнів учасники з усієї України розвиватимуть професійні й загальні компетенції у сфері публічних комунікацій. Програма охоплює шість тематичних модулів — від основ медіастандартів, етики й фактчекінгу до спростування інформаційних маніпуляцій, культури мови та побудови візуальних матеріалів. Ініціатива має важливе суспільне значення, адже порушує питання протидії мові ворожнечі, роботи з сенситивними питаннями, культури пам’яті.

З вітальним словом звернулася до слухачів курсу заступниця директора Фонду Ганнса Зайделя в Україні Олена Максимова. Вона розповіла про передумови створення та реалізації серії тренінгів для державних службовців та актуалізації знань відповідно до реалій сьогодення: «Європейські медіастандарти залишаються орієнтиром у всьому світі, але під час війни вони набувають особливого значення. Фахівці з комунікацій сьогодні стикаються з серйозними викликами — боротьбою з пропагандою, дезінформацією, необхідністю постійного фактчекінгу та дотримання інформаційної гігієни. Важливо думати про вплив кожного повідомлення на громадян, зберігати баланс між правдивим поданням фактів та етичними нормами, бути стресостійкими й усвідомлювати величезну відповідальність за донесення інформації». Олена Максимова також зазначила, що новий навчальний тренінг покликаний забезпечити обмін досвідом між фахівцями задля примноження бази знань та використання практичних інструментів у медіасфері зі збереженням високих стандартів: «Комунікація під час війни — це велика суспільна відповідальність. Громадяни України сьогодні залежать від інформації, яку отримують, а міжнародна політика від того, як цю інформацію подають наші інституції. Тому ми прагнемо надати всім фахівцям базу знань і практичних інструментів для забезпечення прозорих, ефективних й етичних комунікацій на базі демократичних принципів».

Модерували захід фахівці дирекції «Медіацентр» ДП «ГДІП» Микола Резніченко та Анна Міхолат.

Упродовж першого тижня тренінгу «Медіастандарти в публічних комунікаціях» лекції прочитали керівниця проєкту «VoxCheck», заступниця виконавчого директора незалежної аналітичної платформи «Vox Ukraine» Світлана Сліпченко, народна депутатка України, викладачка Національного університету «Києво-Могилянська академія» Інна Совсун і старший аналітик Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Максим Віхров.

27 жовтня з першою лекцією на тему «Основи медіастандартів: про медіаграмотність, фактчекінг, достовірність матеріалів» виступила Світлана Сліпченко. Спікерка розповіла учасникам про роботу проєкту «VoxCheck», дотримання міжнародних стандартів фактчекінгу у «Vox Ukraine» та про спростування російських фейків, пояснила різницю між дебанкінгом (спростування фейків) і пребанкінгом (профілактика дезінформації через освіту та медіаграмотність), розповіла про тенденції медіаспоживання українців — зростання ролі соцмереж і зниження довіри до традиційних медіа, а також про виклики сучасного інформаційного простору: інформаційну втому, вплив війни, короткі відеоформати й зміни у сприйнятті новин. Світлана Сліпченко зазначила:

«Дезінформація в Україні має потужний вплив на громадську думку та політичні процеси. Вона використовує емоційні теми — війну, тарифи, біженців, корупцію — аби розділити суспільство на табори. Поширення фейків через месенджери створює ілюзію “альтернативної правди”, що підриває довіру до офіційних джерел і посилює соціальну напругу. Проте Україна поступово вибудовує систему захисту від дезінформації: розвиваються фактчекінгові ініціативи, зростає рівень медіаграмотності. […] У сучасних умовах боротьба за правду стає не менш важливою, ніж боротьба на фронті, адже від стійкості інформаційного простору залежить національна безпека».

Фахівчиня також наголосила, що медіаграмотність сьогодні охоплює не лише вміння перевіряти факти, а й розуміння роботи медіа, реклами, технологій, прав людини, штучного інтелекту та поширення цих знань. Наприкінці лекції експертка розповіла про практичні аспекти медіаграмотності, перевірку інформації та вплив технологій на сприйняття контенту.

29 жовтня учасники й учасниці тренінгу прослухали лекцію Інни Совсун на тему «Основи медіастандартів: основи гендерної рівності та соціальної інклюзії, недопущення мови ворожнечі в комунікаціях». Фахівчиня розповіла про запобігання гендерної дискримінації та забезпечення соціальної інклюзії, акцентуючи на важливості мови у формуванні суспільного сприйняття. Лекторка розпочала виступ із прикладу — слова «чиновник» — свідчення того, як негативні конотації можуть впливати на ставлення до людей певних професій, навіть якщо вони не мають стосунку до поширених стереотипів, а також зазначила, що мова може як підтримувати, так і принижувати. Експертка зазначила:

«Слово має силу творити або руйнувати. Відповідальна комунікація ґрунтується на повазі до гідності кожної людини, точності формулювань і відмові від узагальнень та стереотипів. Вона сприяє діалогу, порозумінню й суспільній злагоді».

 Інна Совсун також пояснила різницю між поняттями «гендерна рівність», «соціальна інклюзія» та «інклюзивна комунікація», акцентуючи, що інклюзія — це не властивість людини, а характеристика суспільного середовища, яке створює рівні можливості для всіх:

«Гендерна рівність у мові та змісті комунікацій допомагає створювати простір рівних можливостей. Використання фемінітивів, уникнення стереотипів і повага до самовизначення кожної людини — це не формальність, а вияв справжньої культури. Такий підхід сприяє визнанню ролі жінок і чоловіків на рівних засадах у всіх сферах життя».

31 жовтня відбулася лекція на тему «Протидія іноземним маніпуляціям і втручанням» від Максима Віхрова. Експерт розповів про сучасні російські інформаційні маніпуляції та втручання — так звані FIMI (Foreign Information Manipulation and Interference) — цілеспрямовані, скоординовані дії державних і недержавних виконавців, спрямовані на вплив на свідомість і поведінку суспільства. Лекція була зосереджена на практичних аспектах інформаційної безпеки — від визначення термінів до аналізу конкретних кейсів.

Експерт зазначив:

«Інформаційні операції ворога — це реальна серйозна загроза, в яку вкладено дуже багато ресурсів. Ми дійсно в ситуації інформаційної війни. Інформаційні операції, по суті, це бойові дії: є особовий склад, певний ресурс, певна техніка, фінансування, командування і це відбувається саме в інформаційному просторі».

Максим Віхров розповів, як російські пропагандисти створюють і поширюють маніпулятивний контент через неякісні інфоресурси, соцмережі, месенджери, блоги й телеграм-канали, використовуючи як фейки, так і правдиву інформацію в маніпулятивному контексті, а також пояснив поняття «наративів» — історій, які формують спотворену картину світу й змінюють поведінку людей у вигідний для ворога спосіб. За допомогою прикладів лектор розібрав принципи інформаційних операцій росії, проаналізувавши найбільш гучні у медіапросторі «вкиди», й акцентував:

«Найкраще працює малінформація. Погана новина полягає в тому, що росіянам легше працювати, бо вони просто беруть якісь наші реальні проблеми і потім їх роздувають, маніпулюють фактами — і це породжує певні негативні ефекти».

Аналітик наголосив, що мета таких операцій — спричинити конкретні дії або бездіяльність людей. Підсумовуючи, спікер зазначив, що Україна перебуває в умовах справжньої інформаційної війни, де ворог професійно маніпулює суспільною думкою. Єдиний спосіб протидіяти цьому — це розвиток критичного мислення, швидка реакція на інформаційні загрози, відкритість комунікацій та реальні дії, які зменшують ґрунт для маніпуляцій.

Навчання триватиме з 27 жовтня до 14 листопада, після чого учасники складуть підсумковий тест та отримають сертифікат на 1,5 кредиту ЄКТС від Західноукраїнського національного університету згідно з ліцензованим обсягом підвищення кваліфікації за спеціальністю D4 «Публічне управління та адміністрування» відповідно до наказу МОН України № 100-л від 20.06.2025 року.