У п’ятницю, 21 лютого 2025 року, з нагоди Міжнародного дня рідної мови в Дипломатичній академії України відбулися декламації ліричних і ліро-епічних творів авторів із різних країн у межах культурного заходу «Вірші, що єднають: Поезія з усього світу».
Подію організували Центр публічної дипломатії Дипломатичної академії України за підтримки Міністерства закордонних справ України та Бюро ЮНЕСКО у співпраці з Асоціацією «Подружжя українських дипломатів», Українським інститутом книги та в партнерстві з ДП «Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв», Українським ПЕН, Асоціацією «Сприяння розвитку кінематографа в Україні — Дивись Українське!», спільнотою «Pictoric» та артпроєктом «ЦеГлинаАрт».
У події взяли участь представники понад 20 країн, зокрема Австрії, Азербайджану, Аргентини, Індонезії, Іраку, Литви, Мексики, Молдови, Німеччини, Норвегії, Південної Кореї, Румунії, Сербії, Словаччини, Словенії, Судану, Таджикистану, України, Хорватії, Японії, Апостольської Нунціатури в Україні, Європейського Союзу, Організації Об’єднаних Націй, а також поети, письменники та митці.
Модерувала захід очільниця Центру публічної дипломатії Дипломатичної академії України та співзасновниця Асоціації «Подружжя українських дипломатів» Тетяна Сибіга.
Читання поезії вітальними промовами відкрили директор Дипломатичної академії України Геннадій Надоленко, координаторка проєктів ЮНЕСКО в Україні Тереза Корбахер і директорка Департаменту публічної дипломатії та комунікацій МЗС України Вікторія Ляліна-Бойко.
У вітальному слові Геннадій Надоленко подякував усім учасникам і наголосив на важливості рідної мови як частини культурної ідентичності, джерела натхнення та зв’язку з Батьківщиною:
«Ця подія є важливою частиною культурної дипломатії, яка сприяє діалогу між народами та взаємному збагаченню. У часи випробувань ми ще гостріше відчуваємо силу рідної мови як невід’ємної частини ідентичності, як джерела натхнення та зв’язку з рідною землею. Саме тому такі заходи є нагадуванням про те, що мова — це не просто засіб спілкування, а жива пам’ять народу, його душа та історія».
Посли та представники дипломатичних місій продекламували поетичні твори рідною мовою, що розкривають культурні та світоглядні цінності їхніх країн. Серед поезій, які прозвучали, були: «Сопрано чисте, мов кришталь…» (Вікторія Окампо, Аргентина); «Хорватія» (Драґо Іванишевич, Хорватія); «Світло багаття» (Андрюс Мамонтовас, Литва); уривок «Ніжна Вітчизна» (Рамон Лопес Веларде, Мексика); «Наша мова» (Олексій Матєєвич, Молдова); «До молоді!» (Нурдал Гріг, Норвегія); «Вечір у полі» (Міхай Емінеску, Румунія); «На захист ненависників смерті» (Десанка Максимович, Сербія); «Заздоровниця» (Франце Прешерн, Словенія); «Мова» (Роза Ауслендер, Австрія); «Марш про Незалежність» (Набі Хазрі, Азербайджан); монолог Фауста з трагедії «Фауст» (Йоганн Вольфґанґ Ґете, Німеччина); «Я» (Хайріла Анвар, Індонезія); «О Тигре, благодатна річко!» (Мухаммад Магді Аль-Джавагірі, Ірак); «Бути непохитним перед дощем» (Міядзава Кенджі, Японія); «Степ» (Лі Юкса, Південна Корея); «В Карпатах» (Казимир Гурницький, Словаччина); «Нація слави, і слава їй» (Індріс Джамаа, Судан); «Знову вітер од Мульяну повертає..» (Абу Абдаллах Рудакі, Таджикистан); Псалом 23 від Апостольської Нунціатури в Україні.
Зразки поетичного багатства України презентували поет, видавець, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Іван Малкович і заступник генерального директора Українського інституту, член Українського ПЕН Алім Алієв. Іван Малкович українською мовою продекламував вірш Павла Тичини «Я стою на кручі» та поезію свого авторства «Хочеться нарешті безумовних звитяг…». Алім Алієв звернувся до поважних гостей віршем кримськотатарською мовою автора Сеяре Кокче «Чапалана юрегим чагъаладай» («Серце тремтить безрадісно»).
Учасники та гості заходу мали також унікальну нагоду ґрунтовніше ознайомитися з українською культурою та її різноманіттям завдяки експозиції «Побратими» від артпростору «ЦеГлинаАрт» та серії ілюстрацій «Навіть у темні часи є світло» українських митців зі спільноти «Pictoric».
Завершенням події став виступ відомого кобзаря та бандуриста, лідера гурту «Хорея Козацька» Тараса Компаніченка.
