У вівторок, 25 листопада 2025 року, Інститут зовнішньополітичних досліджень за організаційного сприяння Державного підприємства «Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв» провів круглий стіл на тему: «Рух України до членства в ЄС 2025 року: успіхи, проблеми та перспективи».

Захід модерував директор Інституту зовнішньополітичних досліджень, професор кафедри міжнародних відносин та зовнішньої політики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор політичних наук Григорій Перепелиця. У вступному слові пан Перепелиця прокоментував нещодавні події, які стали приводом для проведення круглого столу:

«4 листопада 2025 року Європейська комісія опублікувала звіт у межах Пакета розширення Європейського Союзу за 2024 рік, який містить оцінки, чого досягнула Україна, який прогрес в основних напрямах як кандидата в члени Європейського Союзу. Загалом Україна отримала позитивну оцінку й, відповідно, це можна вважати гарним початком щодо нашого поступу до Європейського Союзу. Також радує нас і те, що Україна забезпечила 99% вимог відповідно до позиції ЄС у сфері зовнішньої політики та санкційної практики. Це теж дуже важливо для нас, з урахуванням того, що Україна перебуває у стані війни, яку розв’язала росія».

Згідно зі звітом Григорій Перепелиця також зауважив прогрес у сфері юстиції, свободи, безпеки та публічного управління.

У межах заходу учасники обговорили низку важливих питань: проміжні результати руху України до членства в ЄС, що перевершили прогнозовані очікування; чи можливо вважати проблеми з НАБУ і САП лакмусовим папірцем боротьби з корупцією та реформою правосуддя в Україні; оцінку прогресу України в євроінтеграційних реформах; проблеми, що гальмують поступ України до членства в ЄС; перспективи очікувань 2026 року; чи об’єктивною є оцінка недемократичного характеру телемарафону «Єдині новини» в умовах воєнного стану в Україні; екологічну та воєнну безпеку як виклик і перспективу для України. 

Спікерами заходу стали: радник Центру економічного відновлення, партнер компанії «CIVITTA», експерт з питань євроінтеграції, кандидат політичних наук Іван Нагорняк; виконавча директорка Українського центру європейської політики Любов Акуленко; глава правління Ресурсно-аналітичного центру «Суспільство і довкілля» Наталія Андрусевич; заступник Міністра оборони України (2022–2023 рр.), аташе з питань оборони України у США (2015–2018 рр.), генерал-майор запасу Володимир Гаврилов.

У своєму виступі Іван Нагорняк зосередився на аналізі звіту Європейської комісії в межах Пакета розширення ЄС, пояснюючи його методологію, політичний контекст й основні висновки для України. Експерт наголосив, що звіт охоплює всі країни-кандидати та містить важливі рекомендації щодо верховенства права, а також підкреслив вирішальність виправлення ситуації щодо НАБУ і САП для позитивної оцінки. Пан Нагорняк зауважив головне досягнення — готовність України до відкриття трьох переговорних кластерів — і водночас критично оцінив окремі розділи, зокрема реформу публічного управління. Спікер детально описав процес офіційного скринінгу, який Україна проходила протягом року, та вказав на вагомість його інклюзивності й участі експертної спільноти.

Іван Нагорняк підсумував:

«Найважливішим для Європейського Союзу буде подальший поступ України не тільки в контексті наближення до права ЄС, але насамперед із питань верховенства права та забезпечення того, щоб ті реформи, які внесені зараз до так званої Дорожньої карти з верховенства права, були реалізовані»

Любов Акуленко звернула увагу на те, що попри позитивну публічну комунікацію звіту Єврокомісії, його зміст вказує на серйозні труднощі України у фундаментальному кластері, без якого неможливий вступ до ЄС. Головною проблемою експертка назвала не корупцію, а нереформованість державних інституцій, слабку інституційну спроможність і кадрове «вимивання», яке посилюється через хаотичні реорганізації міністерств, і підкреслила, що ці головні виклики не відображені у звіті, але саме вони визначатимуть успіх України в переговорах, а надто коли доведеться виконувати складні зобов’язання та домовлятися про перехідні періоди. Спікерка закликала більше фокусуватися на реформі державного управління, адже без її успішного проведення переговорний процес просуватиметься повільно, а Україна ризикує зіткнутися з новими проблемами, зокрема в аграрному секторі:

«Я переконана: поки ми не розв’яжемо проблему балансу в трикутнику влади — Офіс Президента, Уряд і Парламент, поки державна служба не стане привабливим місцем, куди люди ставатимуть у чергу, щоб працювати, нам буде дуже важко рухатися в межах переговорного процесу, тому що війна триває і тому що Європейський Союз не знає, як нас приймати та що з нами робити. І потім ще потенційно наступною нашою проблемою буде саме аграрний сектор, бо зазвичай країну “б’ють” за ті сектори, де вона найсильніша, і нам треба його захистити».

Зі свого боку Наталія Андрусевич наголосила, що екологічні питання під час війни часто відходять на другий план, однак саме зараз їх потрібно ставити серед пріоритетів євроінтеграції. Експертка застерегла, що 2026 року не варто очікувати успіхів у сфері екології через дефіцит фахівців і слабку інституційну спроможність, а також закликала уважно читати рекомендації Єврокомісії, планувати імплементацію наперед і не чекати завершення війни. Пані Андрусевич наголосила на важливості горизонтального екологічного законодавства, у якому Україна не зможе вимагати перехідних періодів, і на значенні екологічної безпеки як елементу ширшої європейської безпеки. Спікерка підсумувала, що євроінтеграція у сфері довкілля дає Україні шанс відбудувати країну більш стійкою, «зеленою» та сучасною:

«Екологічні питання — це запорука нашої екологічної безпеки. І з початком повномасштабного вторгнення на прикладі Європейського Союзу ми чітко побачили посилення цього зв’язку безпеки в широкому її розумінні з екологічною безпекою, кліматичною, енергетичною. Власне, мені здається позитивним і те, що Україна вже долучилася до цих ініціатив європейського зеленого курсу. І зараз ми маємо більше шансів відбудувати Україну більш екологічною, “зеленою” і стійкою завдяки європейській інтеграції та впровадженню цих норм і вимог відповідно до 27-ї глави».

Володимир Гаврилов зазначив, що війна оголила стратегічну слабкість ЄС у сфері безпеки, оскільки європейські країни звикли покладатися на «парасольку НАТО» й не інвестували в оборону, що зробило їх неспроможними швидко реагувати на кризу в Україні. Експерт підкреслив, що саме Україна сьогодні фактично захищає європейську безпеку, а тому її роль для ЄС стала критично важливою, й окреслив різну спроможність держав-членів допомагати нашій державі, виділивши провідних індустріальних партнерів: Німеччину, Францію, Британію та країни Півночі. Пан Гаврилов також описав, як Україна, всупереч дефіциту ресурсів і завдяки сильному громадянському суспільству, стала світовим лідером у впровадженні військових технологій, зокрема інновацій із дронами, що їх сьогодні вивчають і намагаються запозичувати США та Європа.

Володимир Гаврилов підсумував:

«Неминуче в секторі оборони та безпеки Україна для Європейського Союзу та країн Європи буде номером один щонайменше на найближчі десять років. Навіть після завершення війни вони й далі вчитимуться на нашому досвіді. До нас потоком їхатимуть люди, щоб у цьому розбиратися. А це означає, що в питаннях нашої інтеграції з Європейським Союзом у сфері оборони та безпеки взагалі не буде перешкод: вони їх зніматимуть, щоби ми могли давати їм щось корисне для їхнього розвитку»

До активної дискусії доєдналися науковці, викладачі та студенти, а також дипломати.

Запис події можна переглянути за покликанням: https://www.youtube.com/watch?v=FntIKS8csc4&t=3s.